Штонь, Григорій. Духовна структурованість вірша Шевченка / Григорій Штонь // Слово і час : Науково-теоретичний журнал. - 2010. - № 3. - С. 46-50. - Бібліографія : С.50 : 5 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Литературоведение Кл.слова (ненормовані): версификация -- версифікація -- віршознавство -- персоналии писателей -- персоналії письменників -- поезія -- поэзия -- просодия -- просодія -- ритм -- ритмика и метрика -- ритміка і метрика -- стиховедение -- украинская литература -- українська література -- художественная рецепция -- художня рецепція Анотація: У статті йдеться про проблему злитності перебігу творчого процесу й таких компонентів художньої форми, як ритміка, поетико-технічна, інтонаційна й ладова структурованість поетичного твору тощо. Вірш Шевченка досліджується як унікальна просодічна систе ма. Дод.точки доступу: Шевченко, Тарас Григорович \о нем\ |
Вербич, Н. С. Інтонація публічного виступу: основні напрями дослідження / Н. С. Вербич // Мовознавство. - 2011. - № 5. - С. 90-94
Рубрики: Мовознавство Языкознание Кл.слова (ненормовані): выразительность интонационная -- интонация -- інтонація -- просодия -- просодія -- публичная речь и устное публичное выступление -- публичное выступление -- публічна промова -- риторика -- украинский язык -- українська мова -- усне мовлення -- устная речь Анотація: У статті йдеться про значущість просодії як важливого фактору впливу на аудиторію в усному мовленні. Встановлено можливості функціонування інтонаційних засобів у сучасному публічному виступі. Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1) Вільні: ЧЗНЛ (1) |
Дьомова, Наталія. Блазенські пісні Меркуціо у драмі "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах [Текст] / Н. Дьомова // Слово і час : Науково-теоретичний журнал. - 2015. - № 5. - С. 86-92. - Бібліографія : 18 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
Рубрики: Літературознавство Литературоведение Кл.слова (ненормовані): алітерація -- аллитерация и ассонанс -- английская литература -- англійська література -- англо-украинский перевод -- архетип шута -- блазень -- консонанс -- образ шута в литературе -- перевод образных средств -- переводы произведений Шекспира -- переклад образних засобів -- переклади творів Шекспіра -- просодия -- просодія -- украинский перевод -- фонетическая стилистика -- фонетична стилістика -- художественный перевод -- пісні Меркуціо -- песни Меркуцио -- шутовство Анотація: Розглянуто функціонування пісень Меркуціо в трагедії "Ромео і Джульєтта", досліджено роль просодії для створення імпліцитного значення пісенних уривків, вивчено особливості утворення алітерації як головного просодичного елементу для створення двозначності в першому баладному фрагменті Меркуціо в українських перекладах Пантелеймона Куліша, Абрама Гозенпуда, Василя Мисика та Ірини Стешенко (переклади 1952 і 1985 рр.). Дод.точки доступу: Шекспир, В. (английский драматург; поэт ; 1564-1616) \о нем\; Шекспір, Вільям (поет, драматург ; 1564-1616) \о нем\; Ромео и Джульетта \о произв.\ |
Вербич, Н. С. До питання про макросегментацію діалектного тексту / Н. С. Вербич // Мовознавство : Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. - 2017. - № 1. - С. 57-63. - Примітки посторінкові : 13 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕКІ
Рубрики: Мовознавство Языкознание Кл.слова (ненормовані): диалектная речь -- диалектная фонетика -- диалектология украинского языка -- діалектна фонетика -- діалектне мовлення -- діалектологія української мови -- интонация -- інтонація -- пауза -- просодия -- просодія -- темп мовлення -- темп речи -- украинский язык -- українська мова -- членение речи -- членування мовлення Анотація: Схарактеризовано особливості членування діалектного спонтанного мовлення. Основні інтонаційні параметри діеремистику описано на підставі слухового та інструментального аналізу. Зауважено, що встановлення межі між двома компонентами тексту ґрунтується на єдності їхніх змістових і просодичних елементів. Серед інтонаційних параметрів, які визначають межу між надфразними єдностями, обов'язковими є тривала темпоральна пауза (з перервою у фонації), кінцеве зниження частоти основного тону з реалізацією термінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу та уповільнення темпу вимовляння останньої синтагми. Як засвідчив аналіз, окремі параметри інтонаційної структури тексту залежать від ступеня самостійності його сегментів та способу тематичного розгортання діалектної оповіді. |