Взаємодія компонентів композиційних систем гідроксіапатит-базальтова луска з біологічними середовищами [Текст] / Н. В. Бошицька [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал. - 2016. - № 5. - С. 67-73 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ . - ISSN 1025-6415
Рубрики: Матеріалознавство Порошкова металургія Материаловедение Порошковая металлургия Кл.слова (ненормовані): щелепно-лицьова хірургія -- відновлення кісткових структур -- фізико-хімічна стабільність -- порошкові системи -- розчин Рінгера-Локка -- Рінгера-Локка розчин -- реконструктивна хірургія -- міцнісні характеристики -- челюстно-лицевая хирургия -- восстановление костных структур -- физико-химическая стабильность -- порошковые системы -- раствор Рингера-Локка -- Рингера-Локка раствор -- реконструктивная хирургия -- характеристики прочности Анотація: Дослiджено взаємодiю компонентiв композицiйних систем гiдроксiапатит–базальтова луска (рiзних спiввiдношень) iз бiологiчними середовищами, що iмiтують середовища живого органiзму. Встановлено, що iнтенсивнiсть цiєї взаємодiї залежить вiд: температури активацiї порошкових систем (збiльшуючись з її зменшенням); фазового складу; хiмiчного складу реакцiйних середовищ. Найiнтенсивнiше всi дослiдженi порошковi системи взаємодiють iз розчином Рiнгера–Локка та плазмою кровi людини. Найбiльшу фiзико-хiмiчну стабiльнiсть всiх компонентiв, що входять до складу композицiйних систем гiдроксiапатит–базальтова луска, у бiологiчних середовищах виявлено для систем iз масовими частками базальтової луски 5 та 10% при температурному режимi обробки 900 та 1200 ?C. Доведено, що композицiйна система гiдроксiапатит–10% базальтової луски при 900 ?C є найперспективнiшим матерiалом для внутрiшньокiсткової реконструктивної хiрургiї з погляду мiцнiсних характеристик, а саме близькостi до притаманних для природної кiстки значень мiцностi за Вiкерсом (0,86 ГПа) та модуля пружностi (23,7 ГПа). Перейти к внешнему ресурсу: \\tower-2008\textlok\Адвокат\\Доповіді НАН Укр_2016_5\10.pdf Дод.точки доступу: Бошицька, Н. В.; Федоренко, Ю. О.; Проценко, Л. С. ; Будиліна, О. М.; Каплуненко, Н. В.; Уварова, І. В.; Бошицький, К. Ю.; Лесин, В. Г. |
Порівняльна фізико-хімічна стабільність композиційних систем гідроксіапатит/поліетиленгліколь 400 та 6000 у біологічних середовищах [Текст] / Н. В. Бошицька [и др.] // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал . - 2017. - № 8. - С. 43-50 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ . - ISSN 1025-6415
Рубрики: Технологія металів Порошкова металургія Технология металлов Порошковая металлургия Кл.слова (ненормовані): пег -- матеріали ортопедичного призначення -- осмотична активність -- фізіологічні розчини Рінгера -- Рінгера фізіологічні розчини -- фізіологічні розчини Рінгера-Локка -- Рінгера-Локка фізіологічні розчини -- порошкові системи -- пэг -- материалы ортопедического назначения -- осмотическая активность -- физиологические растворы Рингера -- Рингера физиологические растворы -- физиологические растворы Рингера-Локка -- Рингера-Локка физиологические растворы -- порошковые системы -- композиційні системи -- композиционные системы Анотація: Досліджено взаємодію композиційних систем на основі гідроксіапатиту і поліетиленгліколю (ГАП + ПЕГ) молекулярної маси (400 та 6000) з фізіологічними розчинами NaCl, Рінгера та Рінгера-Локка. Методами хімічного аналізу доведено, що композиційна система ГАП + ПЕГ 400 вступає у взаємодію з біологічними середовищами, даючи можливість кальцію поступово вивільнятися з матеріалу. Порошкова система ГАП + ПЕГ 6000 у фізіологічних розчинах залишається хімічно стабільною. Методом ІЧ-спектроскопії доведено, що на спектрограмах поверхні зразка ГАП + ПЕГ 4000 після взаємодії з фізіологічними розчинами протягом 100 год. присутні валентні коливання в діапазонах, що відповідають наявності ПЕГ. Можна припустити, що довготривала наявність ПЕГ в системі з біологічними середовищами сприятиме відновленню нервових імпульсів при кісткових дефектах. Показано, що композиційна система ГАП + ПЕГ 400 перспективна для подальшого дослідження з метою розробки матеріалів ортопедичного призначення. Дод.точки доступу: Бошицька, Н. В.; Проценко, Л. С.; Будиліна, О. М.; Каплуненко, Н. В.; Уварова, І. В. |