Павлова, Т. С. (викладач кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара).
    Вчення про право у філософії Гегеля / Т. С. Павлова // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2009. - № 4. - С. 88-92. - Бібліографія : С.92 : 7 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
естественное право -- идея права -- ідея права -- категории права -- категорії права -- легитимность правовых норм -- легітимність правових норм -- немецкая классическая философия -- неправо как правовая категория -- неправо як правова категорія -- німецька класична філософія -- персоналии философов -- персоналії філософів -- право и мораль -- право і мораль -- природне право -- философия права -- філософія права
Анотація: Автор статті подає комплексний аналіз правової проблематики Гегегя в контексті історії філософії.


Дод.точки доступу:
Гегель, Георг Вильгельм Фридрих (1770-1831) \о нем\




    Павлова, Т. С. (старший викладач кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара).
    Історико-філософські роздуми Г.В.Ф. Гегеля про мораль / Т. С. Павлова // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2009. - № 6. - С. 89-92. - Бібліографія : С.92 : 7 назв
УДК
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
абстрактне право -- абстрактное право -- вчинок -- добро -- зло -- категории морали -- категорії моралі -- мораль -- мораль и свобода -- мораль і свобода -- немецкая классическая философия -- немецкие философы -- німецька класична філософія -- німецькі філософи -- поступок -- право и мораль -- право і мораль -- совесть -- совість -- философия морали -- философия права -- філософія моралі -- філософія права
Анотація: Розглядаються питання моралі у філософсько-правовій концепції Г.В.Ф. Гегеля про державу і право.


Дод.точки доступу:
Гегель, Георг Вильгельм Фридрих (1770-1831) \о нем\




    Павлова, Т. С. (викладач кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара).
    Філософсько-правові категорії у роботі Н.В.Ф. Гегеля "Йенська реальна філософія" / Т. С. Павлова // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2010. - № 2. - С. 60-64. - Бібліографія : С.64 : 8 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 87.3(0)
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
воля -- всемирная история философии -- всесвітня історія філософії -- немецкая классическая философия -- немецкие философы -- німецька класична філософія -- німецькі філософи -- свобода воли -- свобода волі -- философия права -- философско-правовые категории -- філософія права -- філософсько-правові категорії
Анотація: Розглядаються правові питання у філософії Гегеля. Особлива увага приділяється вольовому аспекту в праві.


Дод.точки доступу:
Гегель, Георг Вильгельм Фридрих (философ ; 1770-1831)




    Павлова, Т. С. (доцент кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара).
    Деякі аспекти та методологічні принципи гегелівського філософсько-правового вчення / Т. С. Павлова // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2010. - № 3. - С. 47-52. - Бібліографія : С.52 : 12 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 87.3(4/8)
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
история философии -- історія філософії -- методология философии -- методологія філософії -- немецкая классическая философия -- немецкие философы -- німецька класична філософія -- німецькі філософи -- философия права -- філософія права
Анотація: Розглянуто методологічні принципи вчення Г.В.Ф. Гегеля про право, головним чином у роботах раннього періоду творчості філософа. Увага приділяється розвитку філософської методології, взаємодії методологічних принципів.


Дод.точки доступу:
Гегель, Георг Вильгельм Фридрих (1770-1831) \о нем\




    Павлова, Т. С. (доцент кафедри філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара).
    Теоретико-практичні питання права у філософсько-правових поглядах Г.В.Ф. Гегеля / Т. С. Павлова // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2010. - № 4. - С. 43-46. - Бібліографія : С.46 : 10 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 87.3(0)
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
всемирная история философии -- всесвітня історія філософії -- действительность -- дійсність -- немецкая классическая философия -- немецкие философы -- німецька класична філософія -- німецькі філософи -- правова теорія і практика -- правовая теория и практика -- философия права -- філософія права
Анотація: Розглядаються питання теорії і практики права у гегелівській філософії, особлива увага приділяється поняттям теорії і практики, як вони показані Гегелем.


Дод.точки доступу:
Гегель, Георг Вильгельм Фридрих (філософ ; 1770-1831) \о нем\




    Полякова, А. Ю. (аспирант кафедры философии Таврического национального университета им. В. И. Вернадского).
    Актуализация эстетизма в романтической философии / А. Ю. Полякова // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2011. - № 2. - С. 46-50. - Бібліографія : С.49-50 : 15 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 87.3(0)
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
всемирная история философии -- всесвітня історія філософії -- естетизм -- идеология -- ідеологія -- немецкая классическая философия -- немецкий романтизм -- німецька класична філософія -- німецький романтизм -- романтическая философия -- романтична філософія -- эстетизм
Анотація: У статті естетизм розглянуто в якості характерної для представників німецького романтизму ідеології, а також проаналізовано її зміст. Зображено процес актуалізації естетизму в формі ідеології в романтичній філософії, яка отримала свій розвиток на фоні німецького ідеалізму.


Дод.точки доступу:
Шеллинг, Фридрих Вильгельм (немецкий философ ; 1775-1854) \о нем\; Фіхте, Іоган Готліб \о нем\; Кант, Иммануил (немецкий философ ; 1724-1804) \о нем\




    Абашник, Владимир Алексеевич (доктор философии; заведующий кафедрой гуман. диспиплин Харьковского экономико-правового университета).
    Ф.Ф. Чанов (1783-1862) и начала гегельянства в Харькове / В. А. Абашник // Грані. - 2012. - № 2. - С. 22-25. - Бібліографія : С.25 : 10 назв
УДК
ББК 87.21
Рубрики: Філософія
   Философия

   Україна
    Украина

    Харків

    Харьков

Кл.слова (ненормовані):
викладацька діяльність -- гегельянство -- история украинской философии -- история философии -- історія української філософії -- історія філософії -- немецкая классическая философия -- німецька класична філософія -- персоналии философов -- персоналії філософів -- преподавательская деятельность
Анотація: Впервые представлены периодизация преподавания и философская позиция профессора кафедры философии Харьковского университета Ф. Ф. Чанова. Указаны этапы его преподавательской деятельности, основное внимание сконцентрировано на "Харьковском периоде" (18 30-1834 гг.) Рассмотрены главные черты философии Ф. Ф. Чанова в контексте его отношения к немецкой классической философии и особенно к Гегелю.


Дод.точки доступу:
Чанов, Ф. Ф. \о нем\; Гегель, Георг Вильгельм (немецкий философ ; 1770-1831) \о нем\; Кант, Імануїл (німецький філософ ; 1724-1804) \о нем\; Кант, Иммануил (немецкий философ ; 1724-1804) \о нем\; Харківський університет \о нем\; Харьковский университет \о нем\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)




    Абашник, В. А. (доктор философии Харьковского экономико-правового университета).
    А.И. Дудрович (1782 - 1830) и его критика Канта / В. А. Абашник // Грані. - 2012. - № 3. - С. 40-43. - Література : С.43 : 9 назв
УДК
ББК 87
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
история украинской философии -- история философии -- история Харьковского университета -- історія української філософії -- історія філософії -- немецкая классическая философия -- німецька класична філософія -- персоналии философов -- персоналії філософів
Анотація: Впервые представлена периодизация преподавания и философская позиция профессора кафедры философии Харьковского университета А.И. Дудровича, особенно его отношение к немецкому идеализму и критика философии И. Канта.


Дод.точки доступу:
Кант, Иммануил (немецкий философ ; 1724-1804) \о нем\; Дудрович, Андрей Иванович (1782-1830) \о нем\; Харьковский университет \о нем\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)




    Дутчак, В. В. (кандидат філософських наук; завідуючий кафедрою Інституту підприємництва "Стратегія").
    Трансцендентально-антропологічні підстави категоріального визначення влади. "Влада у межах розуму" (Частина 2) / В. В. Дутчак // Грані. - 2011. - № 5. - С. 60-63. - Література : С.63 : 26 назв
УДК
ББК 87
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
антропология -- антропологія -- влада -- власть -- всемирная история философии -- всесвітня історія філософії -- идея власти -- ідея влади -- немецкая классическая философия -- німецька класична філософія -- персоналии философов -- персоналії філософів
Анотація: У статті аналізуються категоричні настанови І. Канта "Влада у межах розуму".


Дод.точки доступу:
Кант, Імануїл (німецький філософ ; 1724-1804) \про нього\; Влада у межах розуму , філософський твір \о произв.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)




    Кулик, Александр Викторович (кандидат философских наук; доцент Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара).
    Теории немецкой классической философии о хаосе / А. В. Кулик // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2013. - № 6. - С. 70-74. - Литература : С.73-74 : 9 названий
УДК
ББК 87.3(0)
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
всемирная история философии -- всесвітня історія філософії -- гармония -- гармонія -- немецкая классическая философия -- німецька класична філософія -- персоналии философов -- персоналії філософів -- порядок и хаос -- теория хаоса -- теорія хаосу -- хаос
Анотація: Автор выделяет из корпуса учений немецкой классической философии теории о хаосе, предпринимает попытку их систематизации. Отмечены и проанализированы сходства и раздичия теорий о хаосе, разработанных И. Кантом, Ф. Шеллингом, Г. Гегелем.

Утримувачі документа:
НБ ДНУ

Дод.точки доступу:
Шеллинг, Ф. В. Й. фон (немецкий философ ; 1775-1854) \о нем\; Гегель, Г. В. Ф. (немецкий философ ; 1770-1831) \о нем\; Кант, Іммануїл (німецький філософ ; 1724-1804) \о нем\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)




    Попов, В. Ю. (Донецький національний університет; Донецьк).
    Realitas vs wirklichkeit: генеза двох концептів західної метафізики / В. Ю. Попов // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2014. - № 3. - С. 16-23. - Література : С.22-23 : 23 назви. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 87.21
Рубрики: Філософія
   Философия

Кл.слова (ненормовані):
актуализм -- актуалізм -- вещественность -- висока схоластика -- высокая схоластика -- действительность -- деятельность -- дійсність -- діяльність -- западная метафизика -- західна метафізика -- конструктивизм -- конструктивізм -- марксизм -- марксистская философия -- марксистська філософія -- метафизика -- метафізика -- немецкая классическая философия -- німецька класична філософія -- об'єктивна реальність -- объективная реальность -- онтология -- онтологія -- радикальний конструктивізм -- радикальный конструктивизм -- реальність -- реальность -- реизм -- реїзм -- речовинність -- схоластика
Анотація: У сучасній українській філософській літературі терміни "реальність" і "дійсність" вживаються як рівнозначні або достатньо близькі за змістом один одному. Втім вони мають значні змістовні відмінності. Категорія "реальність" у європейській метафізиці ті сно пов'язана речовинністю, а не процесуальністю. Категорія ж "дійсність" відображає динамічний вимір буття. В статті доводиться, що концепти "реальність" і "дійсність" народжуються наприкінці епохи високої схоластики. В німецькій класичній філософії п родовжує зберігатися розмежування "дійсність - реальність". В марксизмі дійсність все більше ототожнюється з об'єктивною реальністю. Проте у статті наголошується, що проблема розмежування категорій "реальність" та "дійсність" набуває актуальності в зв 'язку з появою радикального конструктивізму. У висновках вказується, що це розмежування є необхідним для визначення двох метафізичних парадигм: реїстичної та актуалістської.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)




    Нарядько, Г. Я. (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського; Одеса).
    Особистість у дискурсі соціально-філософської думки (Ч.2: від Нового часу до кінця ХХ ст.) / Г. Я. Нарядько // Грані : наук.-теорет. і гром.-політ. альм. - 2015. - № 2. - С. 16-20. - Бібліографія : С.20 : 6 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 87.5

Кл.слова (ненормовані):
антропоцентризм -- всемирная история философии -- всесвітня історія філософії -- европоцентризм -- екзистенціалізм -- європоцентризм -- история социально-философской мысли -- история философии -- история философской мысли -- історія соціально-філософської думки -- історія філософії -- історія філософської думки -- личность -- немецкая классическая философия -- німецька класична філософія -- Новий час -- Новое время -- онтология -- онтологія -- особистість -- персоналии философов -- персоналії філософів -- психологическая концепция -- психологічна концепція -- свобода -- социально-философская мысль -- соціально-філософська думка -- Философия -- философия человека -- философская антропология -- Філософія -- філософія людини -- філософська антропологія -- экзистенциализм
Анотація: У статті досліджується проблема особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки, для чого виокремлюються її джерела, процес становлення, розвиток і результати, що були досягнуті в рамках загальноєвропейських теорій (від Нового часу до к інця ХХ ст.). І. Кант, І.Г. Гердер, Г.В.Ф. Гегель, Р. Декарт та інші досліджують феномен свободи, як однієї з фундаментальних рис особистості. Ідеї антропоцентризму були характерні для І.Г. Гердера, який проголосив особистість непересічною цінністю. В працях З. Фрейда, К.Г. Юнга з особистості "скинутий ореол святості", вона опущена до рівня органічного комплексу. З середини ХХ ст. європоцентричне світовідчуття відходить на задній план, замість цього формується широке культурологічне світовідчуття. Ці глобальні зміни приводять до зміни розуміння особистості. Перш за все, вона перестає сприйматьсь онтологічно.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)