Оксамитний, В. (доктор юридичних наук; професор; завідувач кафедри теорії та історії держави і права; керівник Наукового центру порівняльного правознавства Інституту міжнародного права та економіки імені О. С. Грибоєдова; заслужений юрист Російської Федерації). Міждержавні правові системи як реальність сучасного світу / В. Оксамитний // Право України : Юридичний журнал. - 2013. - № 3/4. - С. 209-222. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-1331 Рубрики: Право Международное право Міжнароднео право Кл.слова (ненормовані): внешнее право -- зовнішнє право -- сравнительное правоведение -- порівняльне правознавство -- внутреннее право -- внутрішнє право -- интеграционные процессы -- інтеграційні процеси -- международные правовые системы -- міжнародні правові системи -- межгосударственные объединения -- міждержавні об'єднання -- национальные правовые системы -- національні правові системи -- национальный суверенитет -- національний суверенітет -- правовая интеграция -- правова інтеграція -- правовая наднациональность -- правова наднаціональність -- правовая суверенность -- правова суверенність -- правовые ограничения -- правові обмеження -- содружества -- співдружності -- сообщества -- співтовариства -- союзы -- союзи -- юридическая компаративистика -- юридична компаративістика Анотація: Метою статті постають дослідження тенденцій сучасних міждержавних інтеграційних процесів, вивчення правових зв’язків у міждержавних об’єднаннях, виявлення конкретних форм і різновидів їх правових систем. Розглядаються характерні риси міждержавних утворень, основні ознаки їх правових систем, особливості структури в сукупності інституціональних, функціональних і нормативних частин, проблеми поєднання наднаціональності та суверенності у побудові. Аналізуються основні міждержавні правові системи, в тому числі співдружності як об’єднання держав, які координують свою діяльність у певних сферах; співтовариства, що являє собою централізовану форму міждержавного устрою на основі добровільного обмеження державами-членами істотних суверенних прав на користь союзних структур; союзу як локального об’єднання держав на основі історичної та іншої близькості. Утримувачі документа: Днепропетровская ЦГБ : г.Днепропетровск, ул. Ленина, 23 Дод.точки доступу: Европейский Союз, международная организация \о нем\; Європейський Союз, міжнародна організація \о ней\; Межпарламентская Ассамблея государств-участников СНГ \о ней\; Совет Европы, международная организация \о нем\; Рада Європи, міжнародна організація \о ней\; Содружество Независимых Государств \о нем\; Співдружність Незалежних Держав \о нем\; Таможенный Союз СНГ \о нем\; Митний Союз СНД \о нем\ Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1) Вільні: ЧЗНЛ (1) |
Bashtannyk, O. V. [Баштанник О. В.] (The Oles Honchar Dnepropetrovsk national university; Dnepropetrovsk). Analysis of the European Union's supranationalism crisis within the political-iinstitutional paradigm [Дослідження кризи наднаціональності Європейського Союзу в рамках політико-інституційної парадигми] / O. V. [Баштанник О. В.] Bashtannyk // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2014. - № 5. - P172-176. - Література : С.175-176 : 14 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
Рубрики: Політика. Політологія Политика. Политология Кл.слова (ненормовані): внешнеполитическое сотрудничество -- внешняя политика -- внешняя политика Европейского Союза -- зовнішня політика -- зовнішня політика Європейського Союзу -- зовнішньополітичне співробітництво -- институционализм -- интеграционная политика -- интеграция -- исторический институционализм -- інституціоналізм -- інтеграційна політика -- інтеграція -- історичний інституціоналізм -- криза наднаціональності -- кризис наднациональности -- международные организации -- международные отношения -- міжнародні відносини -- міжнародні організації -- наднациональность -- наднаціональність -- политико-институционная парадигма -- політико-інституційна парадигма Анотація: Розглянуто вплив реалізації інтеграційної політики та програм зовнішньополітичного співробітництва Європейського Союзу на сутність структурної взаємодії країн-членів Спільноти та партнерів співпраці. Обгрунтовано припущення, що саме неспівмірні параме три регуляції господарювання та досить глибокі соціально-культурні відмінності в суспільній політиці країн-учасниць та ініціаторів співробітництва за часів економічної кризи призвели до підриву інституціонального каркасу наднаціональної організації. Дод.точки доступу: Європейський союз, міжнародна організація \о нем\; Европейский союз, международная организация \о нем\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Денисов, В. (доктор юридичних наук; професор; член-кореспондент НАПрН України; завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; заслужений діяч науки і техніки України). Наднаціональність як правова реальність міжнародної інтеграції / В. Денисов, Л. Фалалєєва // Право України : Юридичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 214-231. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-1331
Рубрики: Право Международное право Міжнародне право Кл.слова (ненормовані): глобализация -- глобалізація -- международная интеграция -- міжнародна інтеграція -- наднациональность -- наднаціональність -- основополагаюшие права -- основоположні права -- правовая реальность -- правова реальність -- субсидиарность -- субсидіарність -- суверенитет -- суверенітет -- универсализация права -- універсалізація права Анотація: Актуальною є проблематика моделей реалізації, критеріїв кваліфікації та характерних особливостей наднаціональності як правової реальності, що супроводжує процес міжнародної інтеграції, яка відбувається на ціннісних засадах, inter alia, поваги до основоположних прав. Доцільно виокремити сутнісно типові для наднаціонального інтеграційного об’єднання ознаки, проаналізувати сучасну практику реалізації наднаціональної компетенції та вплив глобалізаційних процесів на неї, узагальнити визначені у доктрині та судовій практиці ознаки, й на цій основі дослідити феномен наднаціональності як сучасну правову реальність міжнародної інтеграції. Метою статті є висвітлення критеріїв кваліфікації наднаціональності як правової реальності, що супроводжує міжнародну інтеграцію, розкриття тенденцій її розвитку як чинника і прояву інтеграційних процесів. Значну увагу приділено особливостям наднаціонального механізму, здатного діяти, не заручаючись згодою держав-членів інтеграційного об’єднання у кожному окремому випадку. Наголошено, що поява терміна “наднаціональність” передувала її становленню на практиці. Більшість учених пов’язують її виникнення із європейською інтеграцією, вважаючи, що цей неологізм запроваджено у науковий обіг завдяки федералістському напряму європейської політико-правової думки, який є її концептуальною основою. Зазначено, що на відміну від участі держав у міжнародних організаціях, членство в інтеграційних об’єднаннях, зокрема в Європейському Союзі, зумовлює обмеження державами своїх суверенних прав, частину з яких вони йому передають. При цьому таке передання не може трактуватись як їхня втрата або втрата своєї суверенної ідентифікації, адже лише держава є носієм суверенітету. Йдеться про добровільне передання певних елементів внутрішньої компетенції держави та одночасну дію на її території національної і наднаціональної юрисдикцій, співвідношення яких визначається обсягом предметних/юрисдикційних повноважень наднаціональних інституцій, необхідних для регулювання, а на його основі – управління конкретними сферами діяльності. Зроблено висновки, що найбільш промовистим прикладом є обсяг і реалізація наднаціональної компетенції ЄС як головного архітектора наднаціональних механізмів, діяльність якого охоплює практично всі сфери, притаманні державі. Наголошено на тому, що в ЄС тісно переплелися елементи національного, міждержавного і наднаціонального регулювання, вказуючи на його самобутні унікальні особливості, що включають гнучкість підходів до застосування наднаціональності як практичного інструменту розвитку інтеграції. Запропоновано авторське визначення наднаціональності як політико-правової концепції передання державами на договірній основі інтеграційному об’єднанню частини суверенних прав, а також наділення його компетенцією щодо їхньої реалізації та прийняття у межах цієї компетенції обов’язкових рішень не лише для держав-членів,, а й, в окремих випадках, для фізичних і юридичних осіб, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Встановлено, що наднаціональним інституціям ЄС передані для регулювання не власне матеріальні сфери, а лише певні їх складові з відповідним обсягом повноважень і саме від них залежить, наскільки активно та ефективно ЄС скористається наданими йому можливостями, що може стати предметом подальших наукових розвідок. Утримувачі документа: ДЦГБ Дод.точки доступу: Фалалєєва, Людмила (кандидат юридичних наук; доцент; докторант Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України); Европейский Союз, международная организация \о нем\Європейський Союз, міжнародна організація \про нього\ Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |