Войналович, Віктор
    Етноконфесійна політика угорського уряду на Закарпатті (1939-1944 рр.) / Віктор Войналович // Історичний журнал. - 2009. - № 1. - С. 65-71. - В БИБЛИОТЕКЕ ДНУ
УДК
ББК 66.094
Рубрики: Політика. Політологія
   Західна Україна в роки Другої світової війни

   Политика. Политология

   Западная Украина в годы Второй мировой войны

   Венгрия
    Угорщина

    Україна, 1939-1945 рр.

Кл.слова (ненормовані):
греко-католицька церква -- греко-католическая церковь -- етнополітика -- регионы страны -- регіони країни -- політика уряду -- история религии и церкви -- історія релігії і церкви -- политика правительства -- православная церковь -- этноконфесійна політика -- этноконфессионная политика -- этнополитика
Анотація: Історичні, політичні та міжнародні фактори етноконфесійної політики угорського уряду на Закарпатті у 1939-1944 рр. стосовно насамперед двох найчисельніших і найвпливовіших церков - Греко-католицької та Православної.





    Поїздник, І. І.
    Історіографія розвитку відносин греко-католицької та римо-католицької церков у роки Другої світової війни / І. І. Поїздник // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2009. - № 4. - С. 184-198. - Бібліографія : С.194-198 : 58 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.1
Рубрики: Історія
   История

   Україна
    Польща

Кл.слова (ненормовані):
Вторая мировая война -- греко-католицька церква -- греко-католическая церковь -- Друга світова війна -- етноконфесійні відносини -- историография -- история религии и церкви -- історіографія -- історія релігії і церкви -- польская историография -- польська історіографія -- римо-католицька церква -- римско-католическая церковь -- украинская историография -- украинско-польские отношения -- українська історіографія -- українсько-польські відносини -- этноконфессиональные отношения
Анотація: У статті проаналізовано основні тенденції української та польської історіографії (зокрема, відображення цієї теми на сторінках польського часопису "Культура") етноконфесійних відносин у роки Другої світової війни на прикладі греко-католицької та римо- католицької церков.


Дод.точки доступу:
Культура, часопис \о произв.\




    Таранець, С. В.
    Старообрядці Бессарабії та їх переслідування російським урядом у ХІХ - на початку ХХ ст. / С. В. Таранець // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2009. - № 4. - С. 84-94. - Бібліографія : С.92-94 : 43 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.3(2)5
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История, 20 ст. поч.

   Україна
    Бессарабия

    Молдова

    Росія

    Румунія

Кл.слова (ненормовані):
антифеодальні рухи -- антифеодальные движения -- белокриницкая церковная иерархия -- церковная иерархия -- церковна ієрархія -- білокриницька церковна ієрархія -- история религии и церкви -- история русского православия -- історія релігії і церкви -- історія російського православ'я -- липоване -- липовани -- религиозные движения -- релігійні рухи -- старообрядці -- старообрядцы
Анотація: У статті відстежено таємні шляхи пересування російських старообрядців із центральних регіонів Росії у Бессарабію, Молдавію та Румунію, роль конфесійного й антифеодального протесту до і після скасування кріпацтва в імперії, а також заходи, що їх уживав російський уряд для припинення стихійних переселень старообрядців за кордон. Розкрито характер взаємостосунків старовірів із населенням прикордонних районів, їх життя після заснування білокриницької церковної ієрархії, участь липован у революційній т а суспільній діяльності.





    Тригуб, О. П. (докторант історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка; доцент).
    "Декларація" митрополита Сергія 1927 р. та виникнення антисергіївської опозиції в Україні / О. П. Тригуб // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2009. - № 4. - С. 31-35. - Бібліографія : С.35 : 19 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
Рубрики: Історія, 1920-і рр.
   История

   Росія
    Україна

Кл.слова (ненормовані):
антисергиевская церковная оппозиция -- антисергіївська церковна опозиція -- история религии и церкви -- історія релігії і церкви -- православна церква -- православная церковь -- декларації -- декларации -- церква і влада -- церква і радянська влада -- церковь и власть -- церковь и советская власть -- церковна опозиція
Анотація: Вивчається епізод з історії Російської Православної Церкви 1920-х рр.: діяльність митрополита Сергія (Страгородського) - майбутнього Патріарха Московського і всея Русі, спрямована на встановлення відносин між РПЦ та радянською владою та відповідним у строєм церковних установ; "Декларація" від 29 липня 1927 р., підписана митрполитом Сергієм і членами патріаршого Синоду. Ця подія викликала протест українських церковних діячів та формування антисергіївської опозиції серед українського єпископату та в іруючих.


Дод.точки доступу:
Сергий (Патриарх Московский и всея Руси ; 1867-1944); "Декларация" митрополита Сергия от 29 июля 1927 г. \о произв.\"Декларація" митрополита Сергія від 29 липня 1927 р. \о произв.\; Русская Православная Церковь \о ней\; Російська Православна Церкава \о ней\




    Телуха, С. С. (аспірантка кафедри політичної історії Нац. технічного ун-ту "Харківський політехнічний університет").
    Суспільно-політичні погляди митрополита Антонія (А.П. Храповицького) щодо революційних подій 1917-1920 рр. / С. С. Телуха // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2009. - № 4. - С. 22-25. - Бібліографія : С.25 : 21 назва. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
Рубрики: Історія
   История

Кл.слова (ненормовані):
гетьманат П. Скоропадського -- история религии и церкви -- історія релігії і церкви -- общественно-политические взгляды -- революционные события 1917-1918 гг. -- революційні події 1917-1918 рр. -- суспільно-політичні погляди -- Украинская революция 1917-1921 гг. -- Українська революція 1917-1921 рр. -- церква і революція 1917 р. -- церковь и революция 1917 г.
Анотація: Розглянуто погляди митрополитиа Антонія (Храповицького) на революційні події 1917-1920 рр. в Росії та Україні, його ставлення до революції 1917 р., його взаємовідносини з національними українськими урядами (Центральна Рада, Гетьманат П. Скороподського ), погляди Антонія на становище Православної Церкви в добу революції.


Дод.точки доступу:
Антоний (митрополит ; 1863-1936) \о нем\; Антоній (митрополит ; 1863-1936) \о нем\; Українська Центральна Рада \о ней\; Украинская Центральная Рада \о ней\Русская Православная Церковь \о ней\; Російська Православна Церкава \о ней\


2
С 13


    Савченко, С. В.
    "Заблудла" та "вірна" паства очима православних місіонерів Півдня України початку ХХ ст. (за матеріалами "Екатеринославских епархиальных ведомостей") / С. В. Савченко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 1. - С. 107-127. - Бібліографія : С.123-127 : 142 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 19ст. кінець
   Религия. Мистика. Свободомыслие, 20 ст. початок

   Україна
    Південна Україна

    Украина

    Южная Украина

Кл.слова (ненормовані):
духівництво -- духовенство -- история религии и церкви -- історія релігії і церкви -- крестьяне-сектанты -- миссионерство -- місіонерство -- паства -- православие -- православна церква -- православная церковь -- православні місіонери -- православные миссионеры -- православ'я -- протестантизм -- религиозная пресса -- религиозное сознание -- религиозные секты -- религиозные стереотипы -- релігійна преса -- релігійна свідомість -- релігійні секти -- релігійні стереотипи -- сектантство -- селяни-сектанти -- украинская историография -- украинское крестьянство -- українська історіографія -- українське селянство -- штундисты -- штундісти
Анотація: Стаття присвячена проблемі сприйняття православними місіонерами селян-православних та штундистів, що були головним об'єктом церковної місії. Від образу селянства у свідомості місіонерів безпосередньо залежав рівень комунікації між церквою й народом, щ о відображалося в успіху їх зусиль. Також порушується питання антицерковних стереотипів у сучасній українській історіографії.

Перейти к внешнему ресурсу: ЗАБЛУДЛА» ТА «ВІРНА» ПАСТВА

Дод.точки доступу:
Екатеринославские епархиальные ведомости \о произв.\


86
Р 69


    Романова, О. О.
    Очікування "чуда" як основа народної побожності (Київська митрополія, XVIII ст.) / О. О. Романова // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 1. - С. 84-106. - Бібліографія : С. 99-106 : 140 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие

   Украина
    Україна

Кл.слова (ненормовані):
духівництво -- духовенство -- история религии и церкви -- історія релігії і церкви -- культ поклонения -- культ поклоніння -- ментальні стереотипи -- ментальные стереотипы -- мощи святых -- народна побожність -- народная набожность -- народне православ'я -- народні вірування -- народное православие -- народные верования -- поклонение святыням -- поклоніння святиням -- православна церква -- православная церковь -- религиозное сознание -- религиозные культы -- религиозные чудеса -- релігійна свідомість -- релігійні культи -- релігійні чудеса -- святині -- святыни -- социальные элиты -- соціальні еліти -- церковна влада -- церковная власть -- церковні догми -- церковні судові справи -- церковные догмы -- церковные следственные дела -- чудотворні ікони -- чудотворные иконы
Анотація: У статті аналізуються матеріали судово-слідчих справ, пов'язаних з освідченням новоявлених "святинь", які проявилися на теренах Київської митрополії у XVIII ст. Особливу увагу приділено типовим моделям зародження та формування народних культів, їх ві дповідності усталеним в офіційній церкві уявленням про святині та ролі у формуванні цих культів самого духівництва. Проаналізовано основні риси народної побожності, ментальні стереотипи й установки у сприйнятті сакрального та звичне розуміння способу "прилучитися до благодаті". Автор доходить висновку, що поклоніння "чудодійним" іконам, криницям, каменям тощо грунтувалося на традиційній схемі вшанування загальнохристиянських святинь, але без відведення у цьому культі провідного місця церкві. Нар одні культи могли складатися під покровительством церковної (здебільшого місцевої) ієрархії, а могли існувати і всупереч її бажанням, що аж ніяк не применшувало їх "святості" в очах віруючих.

Перейти к внешнему ресурсу: ОЧІКУВАНЯ «ЧУДА» ЯК ОСНОВА НАРОДНОЇ ПОБОЖНОСТІ

Дод.точки доступу:
Київська митрополія \о ней\; Київська духовна консисторія \о ней\; Киевская митрополия \о ней\; Киевская духовная косистория \о ней\




    Гейда, О. С.
    Хто був автором семитомного опису Чернігівської єпархії? / О. С. Гейда // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 2. - С. 179-189. - Бібліографія : С.187-189 : 48 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История

   Україна
    Чернігівська область

    Украина

    Черниговская область

Кл.слова (ненормовані):
история городов и областей Украины -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- історія міст і областей України -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні
Анотація: До сьогоднішнього часу історія створення опису Чернігівської єпархії вивчена епізодично. Її відтворення дасть змогу конкретизувати авторство окремих частин, назвати прізвища організаторів, видавців та редакторів семитомної праці, яка вже по над 135 років є фундаментом для досліджень не лише церковної історії Чернігівщини, а й загалом усього краєзнавчого руху.

Перейти к внешнему ресурсу: Хто був автором семитомного опису Чернігівської єпархії?

Дод.точки доступу:
Филарет (архиепископ Черниговский) \о нем\; Філарет (архієпископ Чернігівський) \о нем\; Гумілевський, Филарет \о нем\; Чернігівська єпархія \о ней\; Черниговская епархия \о ней\; Историко-статистическое описание Черниговской епархии \о произв.\




    Шеретюк, Р. М.
    Уніатська церква в контексті етнокофесійної політики Російської імперії першої чверті ХІХ ст. / Р. М. Шеретюк // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 2. - С. 48-62. - Бібліографія : С.60-62 : 85 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История

   Російська імперія
    Российская империя

Кл.слова (ненормовані):
греко-католицька церква -- греко-католическая церковь -- етноконфесійна політика -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- религиозная политика в Российской империи -- релігійна політика в Російській імперії -- униатская церковь -- уніатська церква -- этноконфессиональная политика
Анотація: У статті аналізуються причини, характер та наслідки внутрішніх трансформацій уніатської церкви крізь призму етноконфесійної політики російського самодержавства в період правління імператора Олександра І.

Перейти к внешнему ресурсу: Уніатська церква в контексті етнокофесійної політики

Дод.точки доступу:
Александр, I (император) \о нем\; Олександр, І (імператор) \о нем\




    Толочко, Леся.
    Зображення душі на іконах та фасадах споруд Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври / Леся Толочко // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2009. - № 5/6. - С. 257-263. - Бібліографія : С.263 : 4 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство
   Религия. Мистика. Свободомыслие

   Україна
    Украина

Кл.слова (ненормовані):
душа -- иконопись -- иконы -- история религии и церкви -- ікони -- іконопис -- історія релігії і церкви -- православна церква -- православная церковь -- храми -- храмы
Анотація: Вчення про безсмертя людської душі своїми коренями сягає в далеке минуле. У давнину померлу душу традиційно зображали, як немовля у сповитку. Душа як мікрочіп, на якому записано все, що з нею відбувалося раніше. З душі померлої людини можна зчитувати і нформацію. Душа праведника і душа злочинця, душа співаюча і душа плачуча, душа православного і католика - це ще поле неоране для вивчення і розуміння. У цій роботі автор намагалася розповісти лише про те, як зображена душа на фасадах Свято-Успенської л аври та на деяких іконах, що знаходяться в "небеси подобной обители".


Дод.точки доступу:
Киево-Печерская лавра \о ней\; Києво-Печерська Лавра \о ней\




    Івлева, Яна.
    Джерела з історії духоборської, молоканської та скопецької сект / Яна Івлева // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 1. - С. 160-172. - Бібліографія : С.170-172 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.3(4Укр)5
Рубрики: Історія, 19 ст. 1-а пол.
   История

   Україна
    Украина

    Таврійська губернія

    Таврическая губерния

Кл.слова (ненормовані):
архивные источники -- архивы -- архивы Украины -- архіви -- архівні джерела -- духоборські секти -- духоборы -- исторические источники -- история религии и церкви -- історичні джерела -- історія релігії і церкви -- молокане -- молоканські секти -- православні секти -- православные секты -- религиозные секты -- релігійні секти -- сектанство -- скопецькі секти -- скопцы
Анотація: Вивчаються історичні джерела з виникнення та еволюції православного сектанства Таврійської губернії з початку 19 ст. Увагу зосереджено на комплексі джерел Державного архіву Одеської області, що розкривають історію сект духоборів, молокан і скопців першої половини 19 ст.

Перейти к внешнему ресурсу: Текст статьи

Дод.точки доступу:
Государственный архив Одесской области \о нем\; Державний архів Одеської області \о нем\




    Сас, П. М.
    Відновлення православної церковної ієрархії Київської митрополії (1620 р.) / П. М. Сас // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2010. - № 4. - С. 59-83. - Бібліографія : С.36-39 : 77 назв
УДК
ББК 63.3(4Укр)4
Рубрики: Історія, 1620 р.
   История

   Україна
    Украина

    Київ

    Киев

Кл.слова (ненормовані):
историография -- история городов Украины -- история религии и церкви -- історіографія -- історія міст України -- історія релігії і церкви -- обряд висвячення -- обряд посвящения -- патріарші грамоти -- персоналії історії -- православна церква -- православная церковь -- православні архієреї -- православні церкви -- православные архиереи -- православные церкви -- религиозные обряды -- религия -- релігійні обряди -- релігія -- украинское казачество -- українське козацтво -- хиротония -- хіротонія -- церковна ієрархія -- церковная иерархия -- церковні ритуали -- церковные ритуалы
Анотація: Розглянуто питання хронології та конкретно-історичних обставин висвячення 1620 р. єрусалимським патріархом Феофаном православних церковних архієреїв Київської митрополії. Встановлено, що ця подія, якій 2010 р. виповнюється 390 років, відбулася у часовому проміжку між 25 серпня і 10 вересня (15 серпня і 31 серпня за ст.ст.) 1620 р.


Дод.точки доступу:
Феофан (патриарх Иерусалимский) \о нем\; Сагайдачний, Петро Конашевич \о нем\; Жолкeвський, Станіслав \о нем\; Борецький, Іван Матвійович \о нем\; Борецкий, Иван Матвеевич \о нем\; Київська митрополія \о ней\; Киевская митрополия \о ней\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)




    Надтока, Олександр.
    Київський митрополит Арсеній Могилянський: суспільні погляди за доби політичних змін (1760-ті рр.) / Олександр Надтока // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 20-32. - Бібліографія : С.30-32 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие

   Україна
    Украина

Кл.слова (ненормовані):
духовенство -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- Малоросія -- Малороссия -- персоналии религиозных деятелей -- персоналії релігійних діячів -- права и привилегии духовенства -- права і привілеї духовенства -- церква і Військо Запорізьке -- церква і Запорізька Січ -- церковь и Войско Запорожское -- церковь и Запорожская Сечь
Анотація: На підставі аналізу джерел особливого походження визначено кілька рис суспільних поглідів владики Арсенія Могилянського. Київський митрополит вважав своїм невід'ємним правом представляти і захищати інтереси церкви, духовенства і пастви Малоросії перед вищою світською владою Російської імперії. Він захищав права церкви як особливої суспільної інституції, яка керується не лише державними, а й церковними законоположеннями і захищає саме національні традиції православної церкви в Україні, до яких можн а віднести і збереження традиційних прав представників духовного стану, особливих історико-канонічних прерогатив київських митрополитів. У поглядах Могилянського й інших представників духовної еліти уявлялася саме Малоросія. Елітою визнавалася своєрід на тріада суспільних станів шляхта/старшина - козацтво - духовенство. Особлива роль у контактах київського митрополита в рамках зовнішнього, "позаєпархіального світу", відводилась світській еліті Малоросії й, особливо, козацькій старшині Війська Запор озького, яка після скасування гетьманства залишалася центром національної влади.


Дод.точки доступу:
Могилянский, Арсений (митрополит Киевский) \о нем\; Могилянський, Арсеній (митрополіт Київський) \о нем\; Українська Православна Церква \о ней\; Украинская Православная Церковь \о ней\Киевская епархия \о ней\; Київська єпархія \о ней\




    Преловська, Ірина
    До історії побудови Київського Свято-Володимирського собору (1862-1896) / Ірина Преловська // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 51-62. - Бібліографія : С.61-62 : 40 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 19 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие

   Україна
    Украина

Кл.слова (ненормовані):
архитектура Украины -- архітектура України -- история архитектуры -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія архітектури -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- Свято-Владимирский кафедральный собор -- Свято-Володимирський кафедральний собор -- церковна архітектура -- церковная архитектура
Анотація: Перипетії з будівництвом і розписом собору вже неодноразово були описані у історичних і мистецтвознавчих виданнях. Будівельні роботи затяглись до 1893 р., однак внутрішнє оздоблення споруди тривало ще довше: над інтер'єрами храму працювала велика груп а російських художників. Художнє керівництво спорудженням собору виконував професор А.В. Прахов.Церковні облачення були виготовлені в Москві, богослужбові книги і священні посуди зроблені та доставлені на кошти, надані Св.Синодом. Окремого дослідження заслуговує справа побудови будинку для причету нового собору.


Дод.точки доступу:
Прахов, Адриан Викторович \о нем\




    Скус, Ольга.
    Конфесійні конверсії євреїв Уманщини в ХІХ ст. / Ольга Скус // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 38-50. - Бібліографія : С.47-48 : 24 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 63.3(4Укр)5
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История, 19 ст.

   Україна
    Украина

    Умань

Кл.слова (ненормовані):
вихрещення євреїв -- евреи -- евреи Украины -- еврейская культура -- еврейские общины -- еврейский вопрос -- євреї -- євреї в Україні -- єврейська культура -- єврейське питання -- єврейські громади -- история евреев -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- иудаизм -- історія євреїв -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- іудаїзм -- конфесійна конверсія -- конфесійна ситуація -- конфессиональная конверсия -- конфессиональная ситуация -- молитвенные школы -- молитовні школи -- синагоги -- смуга осілості -- христианство -- християнство -- черта оседлости
Анотація: Найбільш повною роботою, що містить значну інформацію про єврейство Уманського повіту, його історію, культуру, релігію, освіту і побут є "Еврейская энциклопедия" в 16 томах, що була видана Ф.Брокгаузом та І.Ефроном. На землях Уманщини проживала велика кількість євреїв, що сповідували іудаїзм, займались переважно торгівлею та ремісництвом. Єврейські громади свято берегли свою релігію та етнокультуру - ритуали, свята, звичаї, традиції, обряди. Адміністративними діями царизм намагався регулювати не лише соціально-економічне, але й духовно-культурне життя євреїв, відкриваючи установи, державні російськомовні школи, замість єврейських, обмежуючи виховну діяльність релігійних діячів, синагог, молитовних шкіл. Багато євреїв зверталися до римо-католицької церкви, виявляючи бажання прийняти християнську віру. Єврейські громади переслідували євреїв, що переходили від іудейства до християнства, використовуючи різні засоби впливу. Отже, конфесійні конверсії євреїв Уманщини мали місце наприкінці ХVIII - на початку ХХ ст., але вони не мали масового характеру і не могли зруйнувати цілісності релігійної організації іудеїв.





    Прокоп'юк, Оксана.
    Книги в парафіяльних храмах Київської митрополії (70-80-і рр. XVIII ст.): функції, кількість, репертуар, шляхи надходження / Оксана Прокоп'юк // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 91-112. - Бібліографія : С.106-111 : 117 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 76.10
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие

   Україна
    Украина

Кл.слова (ненормовані):
богослужбові книги -- богослужебные книги -- богослужение -- богослужіння -- друкарні Києво-Печерської та Почаївської лаври -- духовенство -- история книги -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія книги -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- парафиальные храмы -- парафіяльне священство -- парафіяльні храми -- религиозная литература -- релігійна література -- типографии Киево-Печерской и Почаевской лавр -- храми -- храмы -- церковні книги -- церковные книги
Анотація: Дослідження дозволяє виявити коло книг, які були в парафіяльних храмах Київської митрополії у 70-80-х рр.18 ст. і могли використовуватися парафіяльними ієреями й засвоюватися віруючими під час богослужінь. У другій половині 18 ст. за посередництва свя щеника парафіяни мали змогу поглиблювати свої знання віри через використання церковно-богослужбової книги. Практика пояснення, релігійного виховання, наставляння пастви з системним цілеспрямованим використанням друкованого слова не була характерною дл я парафіяльного життя тому, що учительна та проповідницька література погано представлена в парафіяльних храмах. Окремі приватні ініціативи священиків не могли змінити загальної картини, а для об'єднання зусиль священицької корпорації інтелектуальний рівень більшості був занизьким. Ставлення парафіяльного священства до книги можна визначити як споглядальне, пієтетне, а послуговування друкованим словом в повсякденній діяльності - обмеженим. Все це підтверджує факт існування глибокого розриву між двома рівнями релігійності: духовної еліти, яка читала богословські трактати, та нижчого кліру й вірних, які знали переважно богослужбову книгу.


Дод.точки доступу:
Київська митрополія \о ней\; Киевская митрополия \о ней\




    Шеретюк, Руслана.
    Уніатська церква в етноконфесійній політиці російського уряду (1795-1796 рр.) / Руслана Шеретюк // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 6. - С. 26-39. - Бібліографія : С.37-39 : 65 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст. кін.
   Религия. Мистика. Свободомыслие, 18 ст. кон.

   Російська імперія
    Российская империя

    Україна

    Украина

    Правобережна Україна

    Правобережная Украина

Кл.слова (ненормовані):
етноконфесійна політика -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- религиозная политика в Российской империи -- релігійна політика -- релігійна політика в Російській імперії -- униатская церковь -- униатство в Украине -- уніатство в Україні -- уніатська церква -- церква та держава -- церковь и государство -- этноконфессиональная политика
Анотація: Після третього поділу Польщі 1795 р. новоприєднані терени Правобережжя потрапляють під безпосередній вплив великоімперської політики Росії. Зокрема, у релігійно-церковній царині під прискипливою увагою царизму опинилася Уніатська церква. Саме вона, за переконанням уряду Катерини ІІ, була однією з перешкод на шляху уніфікації на зросійщення цього регіону. Відтак, упродовж 1795-1796 рр. імператорський двір здійснює цілеспрямовану, сплановану і скоординовану з ієрархією Російської православної церкви державну кампанію повернення уніатів до "прабатьківської греко-східної релігії" - православ'я. Про це свідчать імператорські укази того періоду, які, визнаючи право на вільний вибір віросповідання титулованих греко- та римо-католиків Правобережжя, пе ресічних парафіян, по суті, такого вибору позбавляли. Усуваючи місцевих уніатських духовних та світських можновладців від втручання у важливий для російського самодержавства процес навернення уніатів до "благочестя", запроваджуючи постання православни х чернечних осередків замість колишніх уніатських монастирів, царизм, крім усього іншого, реалізовував у ході цього також низку адміністративно-силових методів.


Дод.точки доступу:
Русская Православная Церковь в Украине \о ней\; Русская Православная Церковь \о ней\; Російська Православна Церкава \о ней\; Російська Православна Церква в Україні \о ней\




    Скочиляс, Ігор.
    "Збирання спадщини": минуле Галицької (Львівської) єпархії в "доісторіографічній" традиції другої половини XVII - XVIII століть / Ігор Скочиляс // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 6. - С. 18-25. - Бібліографія : С.22-25 : 28 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК
ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 17-18 стст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие, 17-18 стст.

   Україна
    Украина

    Західна Україна

    Западная Украина

Кл.слова (ненормовані):
исторические источники -- исторические хроники -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історичні джерела -- історичні хроніки -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви
Анотація: У вивченні історії Галицького (Львівського) владицтва умовно можна виокремити чотири періоди. У цій статті зосереджено увагу на першому, "доісторіографічному" періоді, який відіграв важливу роль у створенні фактологічного й церковно-історичного світоглядного підгрунтя для появи перших фахових досліджень з минулого Східної церкви. Поява перших наративів з історії владицтва в останній третині 17 - упродовж 18 ст. була зумовлена тогочасними еклезіальними обставинами, котрі вимагали кодифікації духовного й культурно-релігійного досвіду місцевої Церкви та побудови чіткої хронологічної схеми її інституційного розвитку. "Збирання спадщини" характеризувалося творчою адаптацією польських хронік і "Синопсису", акумуляцією і засвоєнням джерельного наративу церковного походження (в багатьох випадках спільного для Православної й Унійної церков), переважанням літописної методології та рис літературно-фактологічного методу письменства і конструюванням локальної історичної пам'яті для обслуговування того часної політики Святоюрського двору.


Дод.точки доступу:
Львовская епархия \о ней\; Львівська єпархія \о ней\; Галицька митрополія \о ней\; Галицкая митрополия \о ней\; Збирання спадщини \о произв.\




    Таранець, С. В. (кандидат історичних наук; старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства).
    Старообрядці й "культура" хабарництва в Росії / С. В. Таранець // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2011. - № 2. - С. 50-64. - Бібліографія : Примітки посторінкові : 65 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 63.3(2)5
Рубрики: Історія, 19 ст.
   История, 19 ст.

   Російська імперія
    Российская империя

Кл.слова (ненормовані):
взяточничество -- история религии и церкви -- история России -- история церкви -- історія Росії -- історія церкви -- конфиденциальная информация -- конфіденційна інформація -- коррупция -- православна церква -- религиозная ситуация в России -- религиозные общины -- социальная история России -- соціальна історія -- староверы -- старообрядничество -- старообрядці -- старообрядцы -- хабарництво -- церква і влада -- церковь и власть
Анотація: У статті розглянуто причини й форми давання хабарів старообрядцями, канали отримання ними конфіденційної інформації. Доведено, що завдяки хабарам чиновники та клір офіційної церкви у більшості випадків закривали очі на діяльність старовірів, а корупція не була суто російським продуктом, побутуючі, зокрема, і при австрійському імператорському дворі.





    Лось, Валентина.
    Волинська "панна василіанка" в XVIII - XIX ст.: збірний образ на тлі доби / В. Лось // Київська старовина : науковий історико-філологічний журнал. - 2011. - № 3. - С. 3-18. - Бібліографія : С.16-18 : 69 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК
ББК 86.2
Рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18-19 стст.
   Религия. Мистика. Свободомыслие, 18-19 стст.

   Волинь
    Волынь

Кл.слова (ненормовані):
василиане -- василианские монастырские сооружения -- василіани -- василіанські монастирські споруди -- женские монастыри -- жіночі монастирі -- история повседневности -- история религии и церкви -- история религии и церкви в Украине -- история церкви -- історія повсякденності -- історія релігії і церкви -- історія релігії і церкви в Україні -- історія церкви -- монастирі -- монастыри -- монашеские общины -- монашество -- социальная история -- соціальна історія -- униатская церковь -- униатские монастыри -- униатство в Украине -- уніатство в Україні -- уніатська церква -- уніатські монастирі -- чернецтво
Анотація: У контексті сучасних досліджень історії повсякдення все більше привертає інтерес специфічна соціальна група - чернецтво. В полі зору даного дослідження - уніатські черниці або, як говорять джерела - "панни василіанки", саме життя яких відігравало знач ну роль в підтримці віри серед населення. Якою була черниця уніатських монастирів Волині на рубежі 18-19 ст., її станове та географічне походження, освітній рівень, вік, характер, питання її формації в чернецькій спільноті та місце, яке вона займала в соціумі? Відповіді на ці запитання спробувала віднайти автор цієї статті.