Ігнатченко, Григорій (кандидат історичних наук; доцент Українського державного ун-ту фінансів та міжнародної торгівлі). Деякі питання господарсько-фінансової політики Української держави часів Богдана Хмельницького / Григорій Ігнатченко> // Історичний журнал. - 2009. - № 6. - С. 70-83. - Бібліографія : С.82-83 : 76 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Рубрики: Історія України История Украины, 17 ст. Історія История Україна Кл.слова (ненормовані): Військо Запорізьке -- Войско Запорожское -- гетьмани України -- гетьманское правление -- гетьманське правління -- гетьманы Украины -- господарсько-фінансова політика -- економічна історія -- История -- история денег -- история промышленного производства -- история торговли -- история финансов -- Історія -- історія грошей -- історія промисловості -- історія торгівлі -- історія фінансів -- карбування монет -- ремесленное производство -- ремісниче виробництво -- Хмельниччина -- хозяйственно-финансовая политика -- экономическая история Анотація: Стаття присвячена аналізу економічного розвитку держави Б. Хмельницького та господарсько-фінансової політики її уряду. Подається огляд суперечливих поглядів науковців на економічну історію доби Хмельниччини. Дод.точки доступу: Хмельницький Б., гетьман України \о нем\ |
Щербань, Анатолій. Історія селітроваріння в Опішному / Анатолій Щербань> // Київська старовина : Науковий історико-філологічний журнал. - 2009. - № 5/6. - С. 20-47. - Бібліографія : С.45-47 : 40 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
Рубрики: Історія, 17-18 стст. История Україна Украина Полтавська губернія Полтавская губерния Опішне Кл.слова (ненормовані): внутренняя политика -- внутрішня політика -- економічна історія України -- история промышленного производства -- история промышленности -- історія промисловості -- развитие экономики -- розвиток економіки -- селитроварение -- селитряные заводы -- селітроваріння -- селітряні заводи -- химическая промышленность -- хімічна промисловість -- экономическая история Украины Анотація: Селітроваріння було найрозвинутішим промислом Опішного (нині селище на Полтавщині) козацької доби. Принаймні з кінця XVII - початку XVIII століття опішнянські селітровари видобували чи не найбільше, а в 1730-1780-х роках найбільше, селітри в Російські й імперії. Вдалося віднайти документальні відомості про це лише з кінця 1680-х років. У цей час зростала торговельна функція двох важливих шляхів, на перехресті яких розташувалося Опішне. З 1710-х років українське селітроваріння підтримувалося й стиму лювалося на найвищому рівні. Петро І протягом 1712-1714 років, під час війни зі шведами, видав кілька указів про необхідність "селитренные заводы размножать и селитру всем варить без остановки". Опішнянське селітроваріння за понад стоп'ятидесятилітні й період розвитку залишило помітний слід в історії України та Росії, оскільки з селітри, яку поставляли до казни, було виготовлено значну кількість пороху для російської армії. Це позитивно позначилося на розвитку Опішного і побуті його мешканців, дал о поштовх для стрімкого кар'єрного росту власників селітряних заводів. |