Головна
Авторизація
Прізвище
№ читательского билета
 

Бази даних


Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: <.>K=ранній позитивізм<.>
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.


    Кресін, Олексій Веніамінович (кандидат юридичних наук; доцент; член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права; старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; вчений секретар Української асоціації порівняльного правознавства).
    Генеза порівняльного правознавства як навчальної дисципліни в німецьких університетах у першій половині ХІХ ст. / О. В. Кресін // Право України : Юридичний журнал. - 2013. - № 3/4. - С. 136-153. - Бібліогр. в кінці ст. - В основу статті покладено виступ на круглому столі "Порівняльне правознавство: досвід і проблеми викладання" (18.01.2013 р.; м.Ірпінь). . - ISSN 0132-1331
ББК 67.412(4НІМ)г + 74.58(4НІМ)г
Рубрики: Право
   Высшее образование

   Вища освіта

   История сравнительного правоведения, 1810-1830 гг.

   Історія порівняльного правознавства, 1810-1830 рр.

   Германия
    Німеччина

Кл.слова (ненормовані):
высшее юридическое образование -- вища юридична освіта -- историческая школа права -- історична школа права -- историко-философская направленность -- історико-філософська спрямованість -- научные трасформации -- наукові трансформації -- образовательная компаративизация -- освітня компаративізація -- правоведение -- правознавство -- ранний позитивизм -- ранній позитивізм -- университеты -- університети -- учебные дисциплины -- учбові дисципліни -- философия права -- філософія права -- юридическая компаративистика -- юридична компаративістика -- юридические энциклопедии -- юридичні енциклопедії -- юридический национализм -- юридичний націоналізм
Анотація: На основі віднайдених і повернених до наукового обігу матеріалів здійснено дослідження трансформації вищої юридичної освіти в німецьких державах у 1810–1820-х роках. Автор стверджує, що її суб’єктивними передумовами стали: формування нового бачення юридичної науки як системи знань про позитивне право; вчення про націю як основний суб’єкт правового розвитку та національне право як основний об’єкт такого розвитку і водночас головний предмет розгляду юридичної науки; ідея про емпіричне пізнання як основний спосіб набуття знання про право, історичний та порівняльний методи такого пізнання; наявність у німецьких державах надзвичайно розвиненої науково-освітньої юридичної інфраструктури. Автор припускає, що поштовхом до цього стало формування історичного та історико-філософського напрямів юридичної думки, а також полеміка між ними. Їх засадничою основою став позитивізм, який, поєднуючись з «юридичним націоналізмом», у тогочасних умовах породжував компаративістський підхід до дослідження та викладання права. Автор аналізує викладання низки навчальних дисциплін на юридичних факультетах німецьких університетів у контексті принципів та ідей, що лежали в їх основі. На основі цього він доходить висновку, що взаємопов’язані позитивізація і компаративізація німецької вищої юридичної освіти у 1810–1820-х роках виявилися насамперед у: 1) сутнісному і змістовному перетворенні дисципліни природного права на філософію (позитивного) права; 2) узагальненні й трансформації знання догматики чинного права в систему знань і дисципліну «енциклопедія (чинного) права»; 3) формуванні комплексу дисциплін порівняльно-правового характеру, присвячених загальнонімецькому світському і церковному праву та його історії; 4) викладанні римського права як позитивного феномену, який має вивчатися в історичному та порівняльному аспектах; 5) виникненні комплексу дисциплін, присвячених порівняльно-правовому пізнанню зарубіжного права. В основі останнього лежала ідея порівняльного правознавства як відносно самостійної юридичної науки. Виокремлюються два підходи до викладання порівняльного правознавства — у межах енциклопедії права та як самостійної дисципліни (з 1827 р.). Також наголошується на зв’язку цієї дисципліни з порівняльною історією права, яка, як встановив автор, почала викладатися з 1818 р. На думку автора, компаративізація вищої юридичної освіти в німецьких державах у 1810–1820-х роках є переконливим свідченням динамічності розвитку порівняльного правознавства в той час та зростання його визнання у наукових колах.

Утримувачі документа:
Днепропетровская ЦГБ : г.Днепропетровск, ул. Ленина, 23

Дод.точки доступу:
Блюм, Ф. (немецкий правовед; профессор университета Галле) \о нем\; Гуго, Г. (немецкий правовед) \о нем\; Савиньи, Фридрих Карл фон (немецкий правовед и историк; знаменитый юрист; основатель исторической школы права ; 1779-1861) \о нем\; Тибо, Антон Фридрих Юстус (немецкий юрист; музыкант ; 1772-1840,) \о нем\; Фальк, Ниельс (шлезвигский юрист; политический деятель; профессор Кильского университета ; 1784-1850) \о нем\; Фейербах, Пауль Иоганн Анзельм фон (криминолог; философ права; компаративист ; 1775-1833) \о нем\; Взгляд на немецкое правоведение \о произв.\; Сравнительное правоведение: опыт и проблемы преподавания, межвузовский круглый стол \о нем\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)