Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: <.>K=трансгенні культури<.>

Загальна кількість знайдених документів : 1

Сахно, Л. О.
Отримання рослин ріпаку (Brassica napus L.) зі стійкістю до гербіцидів на основі гліфосату і глюфозинату / Л. О. Сахно, І. К. Комарницький, М. В. Кучук // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал. - 2015. - № 9. - С. 84-90 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕКІ . - ISSN 1025-6415

УДК

575

ББК 28.040.1
Рубрики: Біологія
   Генна інженерія
   Биология
   Генная инженерия
Кл.слова (ненормовані):
синтетичні гени -- інтеграція генів -- біотехнологічний ріпак -- стійкість до гербіцидів -- гліфосат -- глюфозинат -- трансгенні культури -- експресія генів -- фосфінотрицин -- синтетические гены -- интеграция генов -- биотехнологический рапс -- стойкость к гербицидам -- глифосат -- трансгенные культуры -- экспрессия генов -- фосфинотрицин
Анотація: За рахунок введення в одному векторі синтетичного гена енолпіруватшикиматфосфатсинтази (надає рослинам стійкості до гліфосату) і гена фосфінотрицинацетилтрансферази (відповідає за стійкість до фосфінотрицину, або глюфозинату) шляхом Agrobacterium tumefaciens-опосередкованої трансформації листкових дисків асептичних рослин отримано лінії ярого ріпаку (Brassica napus L.) створені на основі двох районованих в Україні сортів (Ексголд і Титан). Молекулярно-біологічні аналізи показали інтеграцію генів у ядерну ДНК ріпаку. Стійкість рослин до гебіцидів Ураган Форте (діюча речовина - гліфосат) і BASTA (діюча речовина - фосфінотрицин) показана в умовах in vitro. Вирощування біотехнологічного ріпаку з одночасною експресією генів стійкості до гербіцидів двох різних груп може бути більш ефективним порівняно з рослинами, в яких активним є один з таких генів, за рахунок можливості чергування гербіцидів при їх застосуванні, внаслідок чого менш ймовірним є виникнення спонтанно стіких бур'янів.

Дод.точки доступу:
Комарницький, І. К.; Кучук, М. В. (член-кореспондент НАН України)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)