Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=процессуальная обязательность<.>

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Романюк, Ярослав Михайлович (кандидат юридичних наук; Перший заступник Голови Верховного Суду України; голова Ради суддів України; заслужений юрист України ; 1961-).
Правова природа обов'язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення забезпечення єдності судової практики / Я. М. Романюк, І. В. Бейцун // Право України : Юридичний журнал. - 2012. - № 11/12. - С. 122-136. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-1331

ББК 67.71(4УКР)
Рубрики: Право
   Судебная система
   Судова система
   Украина
    Україна
Кл.слова (ненормовані):
законодательные толкования -- законодавчі тлумачення -- єдність судової практики -- правовая определенность -- правова визначеність -- правоприменительная деятельность -- правозастосовча діяльність -- правовые заключения -- правові висновки -- правовые принципы -- правові принципи -- прецедентное право -- прецедентне право -- процессуальная обязательность -- процесуальна обов'язковість -- разъяснения законодательства -- роз'яснення законодавства -- судебные полномочия -- судові повноваження -- юридическая сила -- юридична сила
Анотація: Обгрунтовується необхідність удосконалення повноважень Верховного Суду України щодо забезпечення єдності судової практики. Особлива увага у цьому контексті надається аналізу юридичної сили судових рішень Верховного Суду України у зв'язку із запровадженням їх обов'язковості.

Утримувачі документа:
Днепропетровская ЦГБ : г.Днепропетровск, ул. Ленина, 23

Дод.точки доступу:
Бейцун, І.В. (кандидат юридичних наук: начальник управління вивчення та аналізу судової практики Верховного Суду України); Верховный Суд Украины \о нем\Верховний Суд України \о нем\; Гражданский процессуальный кодекс Украины \о произв.\; Цивільно-процесуальний кодекс України \о произв.\; Европейский Суд по правам человека \о нем\; Європейський суд з прав людини \о нем\; Кодекс административного судопроизводства Украины \о произв.\; Кодекс адміністративного судочинства України \о произв.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗНЛ (1)
Вільні: ЧЗНЛ (1)

Знайти схожі

Білак, Мирослава (доктор юридичних наук; професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету; м.Львів).
Подвійні стандарти застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини судами України / М. Білак // Право України : Юридичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 170-184. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-1331

УДК

342

ББК 67.71(4УКР)
Рубрики: Право
   Судебная система
   Судова система
   Украина
    Україна
    Европа
    Європа
Кл.слова (ненормовані):
международные правовые стандарты -- міжнародні правові стандарти -- судебные системы -- судові системи -- права и свободы человека -- права і свободи людини -- источники права -- джерела права -- правовые позиции -- правові позиції -- процессуальная обязательность -- процесуальна обов’язковість -- судебная практика -- судова практика
Анотація: У судовій практиці існує неоднакове розуміння місця й ролі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі – Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у правовій системі України, що призводить до негативних наслідків для захисту прав і свобод людини та громадянина. Одні суди зазначають, що джерелом права в Україні є тільки рішення ЄСПЛ у справах проти України, натомість другі – що також рішення, ухвалені проти інших держав. В одних справах суди застосовують правові позиції ЄСПЛ, коли вбачають, що застосування національного законодавства призведе до порушення вимог Конвенції. В інших справах суди не приймають аргументи сторін щодо необхідності застосування правових позицій ЄСПЛ, мотивуючи це тим, що національне законодавство передбачає інший порядок вирішення справ. Мета статті полягає у тому, аби довести, що Конвенція як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили стосовно норм національного законодавства повинна застосовуватись тією мірою, якою права і свободи людини та громадянина, що закріплені в Конституції України, кореспондують із відповідними конвенційними правами, а також аргументувати, що рішення ЄСПЛ, ухвалені у справах як проти України, так і проти інших держав, можуть використовуватись судами як авторитетне обґрунтування на користь правових позицій, що визначаються національними судами, та є джерелом права в Україні і не вимагають їх законодавчого визнання. Конституційний рівень Конвенції разом із практикою ЄСПЛ відводить їй особливе місце в національній системі права і судовій практиці України, які обмежені верховенством Конституції України. Конвенція як правовий стандарт захисту прав людини і громадянина має бути врахована так, як права людини, що закріплені в Конституції України, співвідносяться із Конвенцію. Правові позиції ЄСПЛ, які є індивідуальними з погляду фактичних обставин справи та їх правової кваліфікації з позицій національного права, унеможливлюють їхнє автоматичне використання у конкретній справі в межах інших національно-правових систем. Вони формують правовий стандарт, який дає пояснення, чому саме так було вирішено конкретну справу, тобто те, що ми називаємо “судовим прецедентом” (stare decisis) чи концепцією “усталеної судової практики” (jurisprudence constante), у будь-якому разі невід’ємно пов’язані з актом, який інтерпретується. Практика ЄСПЛ має авторитетне значення при тлумаченні законодавства національними судами, тому в ієрархії джерел права акти ЄСПЛ перебувають на тому самому рівні, що й Конвенція, оскільки є її продовженням, так само як і норми чинного законодавства України, тлумаченням яких займаються національні суди. Зокрема, правовий стандарт, що створюється Конституційним Судом України шляхом тлумачення Конституції України, стає її невід’ємною частиною. Відповідно, правові стандарти ЄСПЛ чи будь-якого іншого суду присутні на всіх рівнях ієрархії нормативно-правових актів у межах різних національних правових систем. Тому рішення ЄСПЛ, ухвалені у справах як проти України, так і проти інших держав, є джерелом права в Україні і не потребують їх “додаткового” законодавчого визнання.

Утримувачі документа:
ДЦГБ

Дод.точки доступу:
днепропетровский автор, но не о Днепропетровске; Европейская конвенция о защите прав человека и основополагающих свобод 1950 г. \о произв.\; Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод \о произв.\; Европейский Суд по правам человека \о нем\; Європейський суд з прав людини \про нього\
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)