Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Каталог книг (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=історія церкви<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-15

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Святненко, Анна
Назва : Греко-католицька й Римо-католицька церкви в освітянській політиці самодержавства на Правобережній Україні (кінець ХVIII - перша половина ХІХ ст.)
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2009. - № 5/6. - С. 48-60
Примітки : Бібліографія : С.59-60 : 26 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 94(477)"177/183"
ББК : 63.3(4 Укр)5
Предметні рубрики: Історія, 18-19стст.
История
Географіч. рубрики: Україна
Украина
Правобережна Україна
Правобережная Украина
Російська імперія
Российская империя
Анотація: Предметом історичного аналізу є закони, устави, розпорядження російського самодержавства щодо регламентації діяльності іновірних церков в освітянській сфері на Правобережній Україні. Розпочинаючи загальноосвітню реформу, уряд переслідував політичні ц ілі - використати навчальні заклади як знаряддя для поширення свого впливу й авторитету серед населення. Дієвість заходу мала забезпечити мережа освітніх шкіл, якими на Правобережжі опікувалося іновірне духовенство. Через відсутність інших навчальних з акладів у краї й нестачу світських викладачів влада була змушена залучати до виховного процесу духовенство, при цьому підпорядкувавши монастирські й церковні школи державному відомству. Політичні події 1830-1831 рр. зумовили радикальність дій владних с труктур щодо діяльності церков. Оголошення навчальних закладів, опікуваних духовенством, "осередками польської пропаганди" було підставою для їх закриття й відсторонення духовенства від освітянської діяльності. Запровадженням цього заходу реалізовувал ася державна політика щодо зменшення впливу й ваги іновірних церков в Російській імперії.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 21
Автор(и) : Зінченко, Арсен
Назва : Московський період життя й діяльності єпископа Парфенія Левицького (за матеріалами офіційної преси)
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2009. - № 5/6. - С. 61-71
Примітки : Бібліографія : С.70-71 : 35 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 21
ББК : 86.2
Предметні рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 20 ст. поч.
Религия. Мистика. Свободомыслие
Географіч. рубрики: Росія
Россия
Анотація: Московський період життя й діяльності єпископа Парфенія Левицького (1858-1922) сповнений прикметними подіями, які, з одного боку, дають можливість розглядіти важливі аспекти в діяльності ієрарха столичної єпархії, а з іншого боку, маємо змогу розгляді ти спрямованість його особистостіі. Найбільший масив матеріалів, окрім згадок про його участь у важливих заходах офіційного характеру, "Московские ведомости" подавали про єпископа Парфенія як організатора культурно-просвітницьких акцій для робітників: читань, які проводилися в залах Історичного музею та Єпархіального дому, організації робітничих хорів, видання популярної літератури для фабрично-заводських робітників. Соціальна поведінка єпископа загалом визначалася моделями поведінки ієрархів Росі йської православної церкви, ключовим у якій стала політична й статусна включеність у структури правлячого офіціозу.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кислашко, Олександр (протоієрей; кандидат богослов'я; академік міжнародної академії козацтва; відмінник народної освіти)
Назва : Духовно-моральне виховання особистості в Руси-Україні (988-1686) : після прийняття християнства і до приєднання Київської митрополії до Московського патріархату
Місце публікування : Українська література в загальноосвітній школі: Науково-методичний журнал. - К.: Інститут педагогіки АПН України, 2010. - № 9. - С. 38-41
Примітки : Бібліографія : С.41 : 28 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 821.161.2"988/1686"
ББК : 83.3(4Укр)4
Предметні рубрики: Літературознавство
Литературоведение
Анотація: Висвітлюється розвиток педагогічної літератури у 15-17 ст., творчість Павла Русина, Петра Могили, розвиток освіти у братських школах, роль монастирів і православної церкви взагалі у розвитку освіти та культури.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Надтока, Олександр
Назва : Київський митрополит Арсеній Могилянський: суспільні погляди за доби політичних змін (1760-ті рр.)
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2010. - № 3. - С. 20-32
Примітки : Бібліографія : С.30-32 : 38 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 21
ББК : 86.2
Предметні рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
Религия. Мистика. Свободомыслие
Географіч. рубрики: Україна
Украина
Анотація: На підставі аналізу джерел особливого походження визначено кілька рис суспільних поглідів владики Арсенія Могилянського. Київський митрополит вважав своїм невід'ємним правом представляти і захищати інтереси церкви, духовенства і пастви Малоросії перед вищою світською владою Російської імперії. Він захищав права церкви як особливої суспільної інституції, яка керується не лише державними, а й церковними законоположеннями і захищає саме національні традиції православної церкви в Україні, до яких можн а віднести і збереження традиційних прав представників духовного стану, особливих історико-канонічних прерогатив київських митрополитів. У поглядах Могилянського й інших представників духовної еліти уявлялася саме Малоросія. Елітою визнавалася своєрід на тріада суспільних станів шляхта/старшина - козацтво - духовенство. Особлива роль у контактах київського митрополита в рамках зовнішнього, "позаєпархіального світу", відводилась світській еліті Малоросії й, особливо, козацькій старшині Війська Запор озького, яка після скасування гетьманства залишалася центром національної влади.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Преловська Ірина
Назва : До історії побудови Київського Свято-Володимирського собору (1862-1896)
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2010. - № 3. - С. 51-62
Примітки : Бібліографія : С.61-62 : 40 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 21
ББК : 86.2
Предметні рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 19 ст.
Религия. Мистика. Свободомыслие
Географіч. рубрики: Україна
Украина
Анотація: Перипетії з будівництвом і розписом собору вже неодноразово були описані у історичних і мистецтвознавчих виданнях. Будівельні роботи затяглись до 1893 р., однак внутрішнє оздоблення споруди тривало ще довше: над інтер'єрами храму працювала велика груп а російських художників. Художнє керівництво спорудженням собору виконував професор А.В. Прахов.Церковні облачення були виготовлені в Москві, богослужбові книги і священні посуди зроблені та доставлені на кошти, надані Св.Синодом. Окремого дослідження заслуговує справа побудови будинку для причету нового собору.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скус, Ольга
Назва : Конфесійні конверсії євреїв Уманщини в ХІХ ст.
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2010. - № 3. - С. 38-50
Примітки : Бібліографія : С.47-48 : 24 назви. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 94(477)"183/189"
ББК : 63.3(4Укр)5
Предметні рубрики: Історія, 19 ст.
История, 19 ст.
Географіч. рубрики: Україна
Украина
Умань
Анотація: Найбільш повною роботою, що містить значну інформацію про єврейство Уманського повіту, його історію, культуру, релігію, освіту і побут є "Еврейская энциклопедия" в 16 томах, що була видана Ф.Брокгаузом та І.Ефроном. На землях Уманщини проживала велика кількість євреїв, що сповідували іудаїзм, займались переважно торгівлею та ремісництвом. Єврейські громади свято берегли свою релігію та етнокультуру - ритуали, свята, звичаї, традиції, обряди. Адміністративними діями царизм намагався регулювати не лише соціально-економічне, але й духовно-культурне життя євреїв, відкриваючи установи, державні російськомовні школи, замість єврейських, обмежуючи виховну діяльність релігійних діячів, синагог, молитовних шкіл. Багато євреїв зверталися до римо-католицької церкви, виявляючи бажання прийняти християнську віру. Єврейські громади переслідували євреїв, що переходили від іудейства до християнства, використовуючи різні засоби впливу. Отже, конфесійні конверсії євреїв Уманщини мали місце наприкінці ХVIII - на початку ХХ ст., але вони не мали масового характеру і не могли зруйнувати цілісності релігійної організації іудеїв.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокоп'юк, Оксана
Назва : Книги в парафіяльних храмах Київської митрополії (70-80-і рр. XVIII ст.): функції, кількість, репертуар, шляхи надходження
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2010. - № 3. - С. 91-112
Примітки : Бібліографія : С.106-111 : 117 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 002.2(091)
ББК : 76.10
Предметні рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст.
Религия. Мистика. Свободомыслие
Географіч. рубрики: Україна
Украина
Анотація: Дослідження дозволяє виявити коло книг, які були в парафіяльних храмах Київської митрополії у 70-80-х рр.18 ст. і могли використовуватися парафіяльними ієреями й засвоюватися віруючими під час богослужінь. У другій половині 18 ст. за посередництва свя щеника парафіяни мали змогу поглиблювати свої знання віри через використання церковно-богослужбової книги. Практика пояснення, релігійного виховання, наставляння пастви з системним цілеспрямованим використанням друкованого слова не була характерною дл я парафіяльного життя тому, що учительна та проповідницька література погано представлена в парафіяльних храмах. Окремі приватні ініціативи священиків не могли змінити загальної картини, а для об'єднання зусиль священицької корпорації інтелектуальний рівень більшості був занизьким. Ставлення парафіяльного священства до книги можна визначити як споглядальне, пієтетне, а послуговування друкованим словом в повсякденній діяльності - обмеженим. Все це підтверджує факт існування глибокого розриву між двома рівнями релігійності: духовної еліти, яка читала богословські трактати, та нижчого кліру й вірних, які знали переважно богослужбову книгу.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шеретюк, Руслана
Назва : Уніатська церква в етноконфесійній політиці російського уряду (1795-1796 рр.)
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2010. - № 6. - С. 26-39
Примітки : Бібліографія : С.37-39 : 65 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 21
ББК : 86.2
Предметні рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 18 ст. кін.
Религия. Мистика. Свободомыслие, 18 ст. кон.
Географіч. рубрики: Російська імперія
Российская империя
Україна
Украина
Правобережна Україна
Правобережная Украина
Анотація: Після третього поділу Польщі 1795 р. новоприєднані терени Правобережжя потрапляють під безпосередній вплив великоімперської політики Росії. Зокрема, у релігійно-церковній царині під прискипливою увагою царизму опинилася Уніатська церква. Саме вона, за переконанням уряду Катерини ІІ, була однією з перешкод на шляху уніфікації на зросійщення цього регіону. Відтак, упродовж 1795-1796 рр. імператорський двір здійснює цілеспрямовану, сплановану і скоординовану з ієрархією Російської православної церкви державну кампанію повернення уніатів до "прабатьківської греко-східної релігії" - православ'я. Про це свідчать імператорські укази того періоду, які, визнаючи право на вільний вибір віросповідання титулованих греко- та римо-католиків Правобережжя, пе ресічних парафіян, по суті, такого вибору позбавляли. Усуваючи місцевих уніатських духовних та світських можновладців від втручання у важливий для російського самодержавства процес навернення уніатів до "благочестя", запроваджуючи постання православни х чернечних осередків замість колишніх уніатських монастирів, царизм, крім усього іншого, реалізовував у ході цього також низку адміністративно-силових методів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скочиляс, Ігор
Назва : "Збирання спадщини": минуле Галицької (Львівської) єпархії в "доісторіографічній" традиції другої половини XVII - XVIII століть
Місце публікування : Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К.: Журнал Київського славістичного ун-ту, 2010. - № 6. - С. 18-25
Примітки : Бібліографія : С.22-25 : 28 назв. - В ОБЛ. БИБЛИОТЕКЕ
УДК : 21
ББК : 86.2
Предметні рубрики: Релігія. Містика. Вільнодумство, 17-18 стст.
Религия. Мистика. Свободомыслие, 17-18 стст.
Географіч. рубрики: Україна
Украина
Західна Україна
Западная Украина
Анотація: У вивченні історії Галицького (Львівського) владицтва умовно можна виокремити чотири періоди. У цій статті зосереджено увагу на першому, "доісторіографічному" періоді, який відіграв важливу роль у створенні фактологічного й церковно-історичного світоглядного підгрунтя для появи перших фахових досліджень з минулого Східної церкви. Поява перших наративів з історії владицтва в останній третині 17 - упродовж 18 ст. була зумовлена тогочасними еклезіальними обставинами, котрі вимагали кодифікації духовного й культурно-релігійного досвіду місцевої Церкви та побудови чіткої хронологічної схеми її інституційного розвитку. "Збирання спадщини" характеризувалося творчою адаптацією польських хронік і "Синопсису", акумуляцією і засвоєнням джерельного наративу церковного походження (в багатьох випадках спільного для Православної й Унійної церков), переважанням літописної методології та рис літературно-фактологічного методу письменства і конструюванням локальної історичної пам'яті для обслуговування того часної політики Святоюрського двору.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Таранець С. В. (кандидат історичних наук; старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства)
Назва : Старообрядці й "культура" хабарництва в Росії
Місце публікування : Український історичний журнал: Науковий журнал. - К.: НАН України, Ін-т історії України, Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень, 2011. - № 2. - С. 50-64
Примітки : Бібліографія : Примітки посторінкові : 65 назв. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕЦІ
УДК : 94(470+571)"185"
ББК : 63.3(2)5
Предметні рубрики: Історія, 19 ст.
История, 19 ст.
Географіч. рубрики: Російська імперія
Российская империя
Анотація: У статті розглянуто причини й форми давання хабарів старообрядцями, канали отримання ними конфіденційної інформації. Доведено, що завдяки хабарам чиновники та клір офіційної церкви у більшості випадків закривали очі на діяльність старовірів, а корупція не була суто російським продуктом, побутуючі, зокрема, і при австрійському імператорському дворі.
Знайти схожі

1-10 11-15

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)