Наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій

Головна

Бази даних

Статті, доповіді, тези- результати пошуку

Вид пошуку

Каталог книг

Каталог книг НМетАУ (до 2022 року)

Періодичні видання (друковані)

Статті, доповіді, тези

Рідкісні та цінні видання

Охоронні документи

Мережеві ресурси

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: <.>K=мусульманська правова система<.>

Загальна кількість знайдених документів : 1

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання : 67.412г
Автор(и) : Чиркін, Веніамін Євгенович (доктор юридичних наук; професор; головний науковий співробітник Інституту держави і права РАН; Росія)
Назва : Елементи загального й особливого у мусульманській правовій культурі
Серія: Порівняльне правознавство: сучасні виміри. Національні проблеми розвитку правових систем у фокусі порівняльного правознавства
Місце публікування : Право України: Юридичний журнал/ Міністерство юстиції України (Киiв). - Київ, 2013. - № 3/4. - С. 197-208. - ISSN 0132-1331 (Шифр П5/2013/3/4). - ISSN 0132-1331
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
ББК : 67.412г
Предметні рубрики: Право
Международное право
Міжнародне право
Анотація: Застосовуючи формаційно-цивілізаційний підхід (від понять суспільно-економічна формація і цивілізація), автор розрізняє в сучасному світі три основні правові системи (капіталістичну ліберально-соціальну систему, тоталітарно-соціалістичну, мусульманську). У межах мусульманської системи існують сім’ї, що виокремлені з різних підстав: сунітська, шиїтська (всередині країн), мусульманського фундаменталізму (радикалізму) з напівфеодальними елементами (в ОАЕ, Омані, Саудівській Аравії та ін), сім’я в модернізованих, «просунутих» мусульманських державах (Алжир, Єгипет, Ірак, Ліван та ін.). Загальні системні ознаки: Коран, Сунна, шаріат — основа не тільки права, а й всієї поведінки людини (Коран і Сунна іноді офіційно оголошені конституцією); правове відокремлення мусульманської умми «правовірних» у країні і в світі від решти («невірних»); про права згадується, але головне — не права, а обов’язки перед Аллахом і уммой; офіційно встановлена нерівноправність (зокрема чоловіків і жінок); халіфат (імамат) або елементи халіфату та ін. Особливості юридично модернізованої «просунутої», мусульманської правової сім’ї: республіка, вибори, парламент, партії, громадські об’єднання (все це заборонено у країнах правового фундаменталізму), існує розвинене законодавство (у країнах фундаменталізму говориться, що всі норми права (кануни) є в «священних книгах», і потрібно тільки зуміти витягти це з них, а інститути мусульманського права вважаються несумісними з європейським), скасовані мусульманські суди з покараннями, що калічать (таліон тощо). З 90-х років ХХ ст. у країнах мусульманського фундаменталізму є деякі зміни. У 2012 р. на конференції ісламських правознавців (муфтіїв та ін.) в Москві надано нові тлумачення деяких негативних інститутів ісламу (джихаду, халіфату, такфіру тощо).
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)