Сахно, Л. О. Отримання рослин ріпаку (Brassica napus L.) зі стійкістю до гербіцидів на основі гліфосату і глюфозинату / Л. О. Сахно, І. К. Комарницький, М. В. Кучук> // Доповіді Національної Академії наук України : Науково-теоретичний журнал. - 2015. - № 9. - С. 84-90 : ил. - Бібліогр. в кінці ст. - В ОБЛ. БІБЛІОТЕКІ . - ISSN 1025-6415
Рубрики: Біологія Генна інженерія Биология Генная инженерия Кл.слова (ненормовані): синтетичні гени -- інтеграція генів -- біотехнологічний ріпак -- стійкість до гербіцидів -- гліфосат -- глюфозинат -- трансгенні культури -- експресія генів -- фосфінотрицин -- синтетические гены -- интеграция генов -- биотехнологический рапс -- стойкость к гербицидам -- глифосат -- трансгенные культуры -- экспрессия генов -- фосфинотрицин Анотація: За рахунок введення в одному векторі синтетичного гена енолпіруватшикиматфосфатсинтази (надає рослинам стійкості до гліфосату) і гена фосфінотрицинацетилтрансферази (відповідає за стійкість до фосфінотрицину, або глюфозинату) шляхом Agrobacterium tumefaciens-опосередкованої трансформації листкових дисків асептичних рослин отримано лінії ярого ріпаку (Brassica napus L.) створені на основі двох районованих в Україні сортів (Ексголд і Титан). Молекулярно-біологічні аналізи показали інтеграцію генів у ядерну ДНК ріпаку. Стійкість рослин до гебіцидів Ураган Форте (діюча речовина - гліфосат) і BASTA (діюча речовина - фосфінотрицин) показана в умовах in vitro. Вирощування біотехнологічного ріпаку з одночасною експресією генів стійкості до гербіцидів двох різних груп може бути більш ефективним порівняно з рослинами, в яких активним є один з таких генів, за рахунок можливості чергування гербіцидів при їх застосуванні, внаслідок чого менш ймовірним є виникнення спонтанно стіких бур'янів. Дод.точки доступу: Комарницький, І. К.; Кучук, М. В. (член-кореспондент НАН України) |